«Під час навчання в Житомирському агротехнічному коледжі свою виробничу практику я проходив на КП «Житомирводоканал» — опановував нові навички в лабораторії вимірювальних приладів, де навчився встановлювати прилади обліку води і розумітися на специфіці їх функціонування. Під час проходження практики мені було цікаво та пізнавально. Я гарно себе зарекомендував, тому особливих труднощів з тим, щоб влаштуватися працювати на водоканал, у мене не виникло. Після закінчення коледжу я продовжив своє навчання у Житомирському політехнічному університеті і здобув спеціальність «Інженер-еколог»».

«Розпочав свою трудову діяльність я в тому ж відділі вимірювальних приладів, в якому й проходив практику. Потім мене запросили працювати на очисні споруди каналізації на посаду інженера-технолога. Враховуючи, що на той момент мені було всього 20, — це було неабияке досягнення. Я був підмінним технологом, основним завданням якого було здійснення контролю за очищенням стічних вод».
«Потім я перейшов працювати механіком. У моєму підпорядкуванні було 2 бригади. На початку мого трудового шляху на цій посаді був такий цікавий момент: хлопці вирішили перевірити мою обізнаність та компетентність. Начальник поставив задачу, яку потрібно було виконати, а вони зробили вигляд, що не зовсім розуміють, як це зробити – хлопці хотіли перевірити, чи знаю я, як діяти у ситуації, яка склалася. Я знав. Після цього ми спрацювалися, знайшли спільну мову».

«Наразі я працюю начальником відділу геоінформаційних систем та діагностики трубопровідних мереж. Коли наш відділ започаткували, нашою основною функцією був пошук прихованих витоків. Для нашого відділу було закуплено нове обладнання, про яке було мало інформації, тому працювати з ним ми вчилися вже в процесі самої роботи. За допомогою логерів, які ми розставляли по всьому місту через кожні 100 м, ми виконали діагностику мереж на предмет наявності прихованих витоків. За допомогою корелятора ми вже більш точно визначаємо локалізацію прихованого пориву. Він допомагає нам заощадити час та кошти при ліквідації поривів на водогонах».

«До нас часто звертаються наші колеги з інших міст за допомогою в скануванні мереж та пошуках прихованих витоків — допомагали ми і Радомишлю, і Бердичеву, і Коростеню».
«Був у моїй практиці випадок, коли до нас звернулись зі скаргою на підтоплення підвального приміщення школи. Корелятор вказав нам на те, що порив знаходиться орієнтовно за 150 м від самої школи, але бригади не повірили і вирішили, що це некоректні дані. У результаті, після 3-х днів кропіткої роботи і розкопок, виявилось, що порив дійсно був саме там, де й показав корелятор».

«На нашому підприємстві функціонує геоінформаційна система, яка забезпечує збір, зберігання, аналіз та графічне представлення інженерних мереж та пов’язаної з ними інформації. Перед тим, як створити цю карту, протягом року ми здійснили повну інвентаризацію трубопроводів, запірної арматури, колодязів, підключення абонентів. Ці дані ми наклали на карту, завдяки чому, у випадку виникнення аварійних ситуацій, ми точно знаємо, яку запірну арматуру необхідно закрити для виконання робіт, і які ділянки потраплять в зону перекриття. На цій карті ми також відмічаємо, які засувки перебувають в аварійному стані, які вийшли з ладу, і коли вивільняються кошти для проведення заміни мереж чи арматури, ми чітко знаємо, де це необхідно виконати в першу чергу. Так само відмічаємо на картах, які і де виконуємо роботи, що саме замінюємо чи ремонтуємо».
«Свій вільний час, якого в мене не так вже й багато, я звик проводити активно та з користю — або займаюсь будівництвом, або ремонтом авто, також люблю відпочивати з сім’єю. Минулого року їздив в тури Європою, здійснили мрію дружини — відвідати Париж. Під час мандрівки мене найбільше вразив Берлін: гармонійним поєднанням архітектури сучасності та минулого, доступністю цін та високим рівнем життя. Якщо жити в Європі — то в Берліні».