Понад 2 десятиліття на нашому підприємстві працює людина, яка знає все про касові банківські операції та нарахування, формує рахунки на оплату послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, яка завжди бездоганно виконує свої обов'язки та вимагає сумлінності від своїх підлеглих, - це Віра Яценко, начальник відділу аналітично-розрахункової роботи. У своєму інтерв'ю Віра Аркадіївна розповіла про професійну діяльність, життєві цінності та пріоритети, про свою любов до новорічних свят, у які вона з'явилася на світ.
“На водоканалі я працюю з 1999 року. До цього я була банківським працівником, але то була не моя робота, я почувалась не в своїй тарілці. На підприємстві я 22 роки пропрацювала в одному відділі — аналітично-розрахункової роботи: час іде, змінюються працівники відділу, але наш колектив завжди був дружний, мені завжди було комфортно тут працювати. Свята відзначаємо разом і вільний час також часто проводимо разом: відпочиваємо на природі, якось навіть катались на човнах. З багатьма колегами підтримуємо зв’язок навіть після їх звільнення”.
“Наш відділ відповідальний за нарахування за послуги водопостачання та водовідведення. Нещодавно нам встановили нове програмне забезпечення, завдяки якому стало набагато простіше і швидше аналізувати та опрацьовувати інформацію. Мені подобається, коли вдається досягти автоматизації рутинних процесів”.
“На водоканалі навіть у складні часи мене тримають люди, з якими я працюю. Найбільше в роботі з колегами мені подобається те, що ми збалансовуємо та доповнюємо один одного. Найскладніше в роботі — працювати з людьми, адже для всіх хорошою не будеш. Хочеться, але не вийде, як би не намагався. Тому своїм головним завданням на роботі вважаю бути професійною, відповідально виконувати свою роботу”.
“Свій вільний час люблю проводити вдома з книгами або за грою. Дуже люблю книги Жюль Верна та Гауфа, прочитала майже всі твори цих авторів. Книги дають мені необхідний спокій та емоційне розвантаження після важкого трудового дня. Інтерес до читання з’явився ще в дитинстві, батьки підтримували та розвивали його”.
“Освіту здобувала в ІПСТ за спеціальністю “Економіст-кібернетик”. Мені було надзвичайно цікаво все, пов’язане з комп’ютерами".
“Найяскравіший спогад із дитинства такий: щоранку 1 січня в себе під подушкою я знаходила мандаринку, яку мені туди клала мама. Батьків у мене вже немає, але поряд зі мною є мамина сестра — моя хрещена, ми як мама з донькою: вона є у мене, а я — в неї”.
“Новий Рік — це свято родом з дитинства. Люблю його за казковість, яскравість, чарівність. Зима — це моя пора року, мені подобається сніг, мороз, а зігрітись можна завжди. В мене був пес — німецька вівчарка, ми разом ходили з ним на каток, він катав мене. Я каталась і на ковзанах, і на санчатах. Любила навчатись в школі — навчання мені давалось легко. Обожнювала географію, ходила багато разів на олімпіади, однак завжди займала 2-ге місце, хоча знала, що заслуговую на перше. Посісти його мені ніяк не вдавалось і я вважала це несправедливим, адже знала, що мої знання з географії на дуже високому рівні. Пам’ятаю, як на одній із олімпіад було запитання про озеро Балхаш: чому одна його половина солона, а інша — прісна. Я на нього знала відповідь”.
“Серед фільмів надаю перевагу фантастичним картинам. Маю домашню улюбленицю — кішечку Сімону, їй вже 15 років. Цікава історія її появи у мене: свого часу керівник моєї дипломної роботи займалась порятунком бездомних тваринок, в неї я вперше побачила це кошенятко і забрала його собі. Ось так вона досі зі мною. Хоча вона й дика, але надзвичайно ніжна та чутлива, за це я її й люблю”.
“Я взагалі не дуже комунікабельна людина, у мене небагато справжніх друзів, але є цікаві історії дружби: свого часу, коли я навчалась в інституті, у нас в групі з’явився новий студент, який, переступивши поріг, сів біля мене. І досі він поруч зі мною — так у нас з’явилась дружба довжиною в життя. Я зі своїми друзями зовсім різна, але нам при цьому комфортно разом, напевно, правильно кажуть, що протилежності притягуються. Найбільше в них я ціную чесність і здатність сприймати все таким, як воно є”.