Минуло 35 років із моменту трагічної події на Чорнобильській АЕС. За кількістю потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед всіх країн пострадянського простору. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.

Ліквідація наслідків цієї катастрофи стала важким випробуванням як для всієї країни загалом, так і для нашого підприємства зокрема. Першочерговим завданням, яке стояло перед працівниками водоканалу, був контроль наявності радіоактивних речовин у наших водоймах та забезпечення безперебійного постачання безпечної води у домівки містян.

Про те, як працювало у цей період підприємство, сьогодні згадує інженер технолог цеху водоводу нашого підприємства Ступакова Тамара Костянтинівна:

Про аварію ми дізнались разом з усіма. Одразу почали цілодобово щогодини проводити замірювання наявності радіоактивних речовин в повітрі, водоймах, землі та на асфальтному покритті — важливо було вчасно зафіксувати наявність цих речовин у водосховищах ще до того, як вода потрапила б до нас на очистку та “приготування”. Ми були готові до того, що у будь-яку хвилину радіолог може повідомити нам про перевищення вмісту радіації у воді — у нас була достатня кількість хлору, коагулянту, резервуари були повністю заповнені водою. У випадку наявності радіаційного забруднення води першочергово ми повинні були зменшити подачу води з 1-го підйому, додати велику кількість реагентів, включаючи хлор, сповільнити швидкість відстоювання води та фільтрації. Якщо забруднювалась засипка для фільтрів — ми її одразу замінювали. Було заготовлено достатню кількість фільтруючого матеріалу — цеоліту, бо він вважається найкращим “поглиначем” радіонуклідів”.


Інженер-радіолог КП “Житомирводоканал” Ірина Порядіна згадує:

Найстрашнішим після аварії було зараження радіонуклідами йоду-131, цезію-137 та стронцієм-90. Контроль за показниками радіоактивних речовин здійснювався і вдень, і вночі. На базі нашого підприємства було організовано пересувну спецлабораторію — машина їздила безпосередньо в Чорнобиль, наші працівники відбирали проби води та робили заміри рівня радіації в повітрі. Коли після повернення машину перевіряли спецприладами, все дзвеніло, не зупиняючись. Одяг спалювали, а машину обробляли та мили спецзасобами. На щастя, Житомир знаходиться в низині, тому наше місто не мало таких рівнів перевищення радіації, як, скажімо, Київ та деякі райони Житомирської області. Перевищень гранично допустимих концентрацій у нашому місті не було зафіксовано. Наразі період напіврозпаду цезію та стронцію вже минув, тому навколишнє середовище самоочищується та самовідновлюється. Але залишки радіонуклідів частково залишились на дні водойм. Тому коли рівень води стрімко знижується, бета-активність дещо збільшується, але, на щастя, у нашому місті вона завжди перебуває в межах гранично допустимих норм”.

Зараз на водоканалі працюють 5 співробітників, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС: Федотов Олександр Іванович, Конічев Сергій Олександрович, Грибенюк Олександр Іванович, Стасюк Ілля Степанович, Хвост Іван Олексійович, Богданов Юрій Вікторович. Подвиг та мужність, яку ви продемонстрували, назавжди залишаться на сторінках історії!