Щодня в каналізацію Житомира потрапляють сотні кілограмів сміття, яким там не місце. Це викинуті в унітаз вологі серветки, ватні палички, прокладки і підгузки, ганчірки, презервативи та багато іншого. Виловити їх зі стічних вод — непросте завдання. Нерідко звички містян обертаються великими проблемами для працівників водоканалу.
   
   Стічні води проходять три етапи: спочатку потрапляють в систему каналізації, потім “приходять” на очисні споруди і повертаються в річки і водойми. Їх потрібно очистити щонайменше до безпечного рівня. Для цього з води насамперед видаляють тверді предмети, а потім розчинені в ній речовини — здебільшого відходи людської життєдіяльності.

   Для механічного очищення стічних вод використовують особливі решітки, на яких  затримується велике сміття. Решітки “виловлюють” предмети,  викинуті в унітаз, зокрема текстиль, папір, харчові відходи, вологі серветки, ватні палички, флакони від ліків та інше. Все сміття спресовують, зневоднюють і відправляють на міське сміттєзвалище.



Вологі серветки — одна з найбільших проблем для очисного обладнання. У воді вони не розчиняються, до того ж у них еластична структура — вони не рвуться, а тягнуться, а тому накопичуються  на поворотних ділянках колектора і надходять на решітки. 

У середньому за місяць на очисних спорудах каналізації збирається близько 9 тон сміття. Коли стічні води очищаються від великих предметів, вони потрапляють у пісколовки, а потім — у відстійники. На перших — воду звільняють від дрібних мінеральних домішок: піску, шлаку, битого скла, на другому — від інших нерозчинних речовин, які осідають на дні під час відстоювання. Здавалося б, тут вже не повинно бути ніяких домішок, що не розчиняються у воді, адже їх затримують решітки. Але вони є — це ватні палички. Розмір цих гігієнічних засобів занадто малий, щоб їх зупинили решітки. Вони витікають далі — в пісколовки і відстійники. Тут їх доводиться вручну виловлювати з поверхні води.



У великій кількості на очисні споруди припливають і засоби жіночої та дитячої гігієни. Хоча в громадських місцях завжди попереджають про заборону викидати їх в унітаз, містяни не завжди дослухаються. На відміну від ватних паличок і вологих серветок, прокладки, тампони, підгузки ще й значно розбухають у воді і збільшуються в розмірах. Навіть якщо вони проходять через каналізаційні мережі, то можуть застрягти в насосах або на решітках очисних споруд і призупинити їх роботу. 

Протягом кількох місяців на очисні споруди каналізації у великій кількості надходять залишки фольги та етикеток, які через надто маленький розмір не затримуються на жодному етапі очищення. Це - наслідок недобросовісної експлуатації каналізації нашими абонентами, які провадять господарську діяльність.

Оператори решіток, які працюють на станції очистки стоків, змушені їх вручну “виловлювати” з відстійників та відшкрібати зі стінок аеротенків. Проте варто розуміти, що через те, що ці відходи господарської діяльності подрібнені, їх не в змозі затримати жодна сила — вони потрапляють у наші водойми, забруднюючи їх.

В нашій країні очисні споруди каналізації “потерпають” від сміття, через яке з ладу виходять решітки, які доводиться ремонтувати, замінювати деталі. Все це потребує сил і капіталовкладень. 

КП “Житомирводоканал” проводить роз’яснювальну роботу зі споживачами стосовно правильного користування каналізацією. Але наразі до цивілізованого рівня нам ще далеко.