Чи дійсно вдалося б пуголовку Едіку чи іншому живому організму помандрувати водопровідною мережею і потрапити у кран? Хто може жити у каналізаційній мережі та вилізти з унітазу? Чому з крану тече “кола”, чи п'є начальник Житомирводоканалу воду з крану і головне, скільки разів цьогоріч планують вимикати воду у Житомирі читайте у нашому інтерв'ю з Романом Іликом та спеціально запрошеним гостем – житомирською жабкою Олексієм Едуардовичем.
“Едік з крану неможливий, а от щур з унітазу може й вилізти”
Нещодавно мем про пуголовка Едіка, який запустило КП “Вінницяводоканал” облетів всю Україну. Початок цій історії дали безкінечні чутки, які люди передають один одному або постять у соцмережах. Наш сьогоднішній “гість” – житомирська жабка Олексій Едуардович – живе у акваріумі одного з наших журналістів більше 15 років, і ми взяли його з собою на інтерв'ю з начальником водоканалу, як живе уособлення цих чуток.
Пане Романе, у Житомирі особисто я неодноразово чула про пуголовків та мальків з крану, які потім у воді перетворилися на жаб. На скільки ці чутки теоретично можуть бути правдою?
Чутки бувають різні. Хтось комусь скаже, що в нього була “брудна вода, аж жаби квакали”, а потім циганська пошта може так і рознести, що от жаби квакали. Насправді це ні фізично, ні хімічно, ні технологічно неможливо.
Що Вінниця, що Житомир – ми воду беремо з поверхневого водозабору, з річки. Звичайно, там живе і риба, і жаби, і пуголовки, і є різні органічні речовини. Щоб все це не потрапляло у питну воду, після забору вона проходить спочатку решітки грубої фракції очистки, потім насосне обладнання, потім – хлорування, обробку коагулянтом, потім – спеціальні фільтри очистки тощо. У нас йде настільки серйозна очистка для того, щоб з крану була чиста вода, що з води видаляються навіть найдрібніші органічні речовини, які не бачить людське око. Навіть теоретично неможливо, щоб через обладнання, очисні споруди водоканалу прийшов якийсь живий організм. Ми очищуємо воду і від зелених водоростей, бактерій, все повністю очищуємо.
Розповідають ще "міські страшилки” про пацюків, змій, які живуть у каналізації…
Ну, це вже друге. В каналізації якраз і може бути все, що хочеш. І пуголовки, і жаби, і пацюки. Каналізація – це відкрита гідравлічна система. Є каналізаційні колодязі. На жаль, був період, коли металолом був дороговартісний, люди масово крали люки, люки були відкриті по місту. У Житомирі була історія, коли припливло козеня по колектору, а коли працював в Кропивницькому, на головні очисні споруди каналізації принесло пів свині, хтось викинув. У каналізацію стікає багато що. Може якась тварина невелика бігти, впасти в колодязь і теж якби по каналізації потім пройти. Треба розуміти, що трубопроводи від 200 міліметрового до метрового діаметру, і багато що може пройти через трубопровід метрового діаметру. Пройти воно може, але повернутися назад в квартиру – ні.
Тобто, пацюк з унітазу вилізти не зможе?
Ну чому ж, пацюк теоретично може вилізти по трубі. Це така живність, що багато що може. Але особисто я з таким ніколи не стикався і думаю в умовах міських квартир це дуже малоймовірно. Теоретично навіть змія так само може залізти через унітаз в стояк і десь там по стояку в багатоквартирному будинку вилізти в іншому унітазі. Але також дуже мала імовірність такої історії. Жаба точно не вилізе ( сміється, – авт.)
Чому з крану тече “кока-кола”?
Ви говорили про брудну воду, або як ще кажуть містяни, “кока-колу з крану”. Зазвичай вона тече після робіт на водогоні, і частина містян у соцмережах пише, що так відбувається тому, що “Водоканал” після робіт не хоче зливати її собі у збиток, а зливають житомиряни, з яких потім за цю брудну воду беруть гроші. Це правда?
Ні-ні, це насправді все фантазії. Водоканал через резервуари подає питну воду відповідно до вимог СанПІНу. Така ситуація виникає через те, що трубопроводам десятки років, і десятки років ми у поверхневий водозабір набираємо воду, і все одно якісь дрібнодисперсні частинки попадають в мережу водопостачання по місту. А мережа водопостачання – це 500 кілометрів, 50 тисяч кубів в добу, це 15 мільйонів кубометрів води в рік, а за 10 років – це 150 мільйонів кубометрів. Звичайно, що за цей час з тої води щось осідає на трубопроводах. Коли ми ліквідовуємо аварії, ми перекриваємо рух води по трубопроводу. Коли ми відкриваємо засувки знову, вода починає рухатись під тиском і вона потрошку з труби піднімає ті відкладення, які утворилися там за останні 10, 20, 50 років. Через це з’являється у води колірність, а деколи вона взагалі стає коричнева. Але той осад абсолютно знезаражений, тому що вода у нас постійно в системі знаходиться знезаражена. Тобто це свого роду механічні домішки.
Чи п'є директор Водоканалу воду з крану, що ремонтуватимуть цьогоріч та на що підприємство витрачає сотні мільйонів
Якими наразі є показники води? Чи відповідають вони нормам? Наскільки зараз чиста вода і взагалі, чи можна її пити зараз з крану? От ви особисто п’єте воду з крану?
Ха, якщо чесно, я вночі деколи п'ю воду прямо з крану (сміється, – авт.).
А взагалі, я і моя родина використовуємо воду з крана і для приготування їжи, і для пиття. Щоб пити воду одразу прямо з крану, у нас стоїть трьохсекційний простий механічний фільтр. Саме від цих кольорових домішок, які бувають з труб через давність трубопроводу. Показники води завжди є у нас на сайті, доступні для споживачів.
І про гроші. За перший місяць року “Житомирводоканал” опублікував на Prozorro закупівель на понад 150 мільйонів. На що витрачають такі суми?
На Prozorro ми публікуємо договори на електроенергію для насосів, на підвищення тиску води у багатоквартирні будинки тощо, які заключаємо раз у рік, тому виходить така сума. Загалом разом з зарплатним фондом, електроенергією, з податками та з усім-усім ми десь 435 мільйонів витрачаємо на рік.
Який стан водопровідної мережі зараз? Які роботи плануються цьогоріч і звідки на це будуть брати гроші?
За останні п’ять років ми замінили 10 кілометрів водоводів. Зараз у планах завершення реконструкції каналізаційних очисних споруд, завершення реконструкції насосної і водопровідної станцій, і головне, що ми хочемо зараз – зробити каналізаційний колектор. На цей, і на наступний рік у нас це основне завдання. Минулого року ми, здається, 3 рази відключали воду на місто, тому що були проблеми, аварії на колекторі, і ще до 10 раз ми ще його ремонтували без відключення води. Це дуже велика аварійність для такого об'єкта, як напірний каналізаційний колектор. Він має роками працювати безупинно. Тому зараз ми першочергово стараємось його зробити. Фінансування ми плануємо з двох джерел. Половину – за рахунок програми відновлення України. Це державний бюджет фінансує з кредита Європейського. Другу половину – за залишок коштів по кредиту Світового Банку.
Що ремонт колектору дасть місту?
Надійність. Саме головне у галузі водопостачання, водовідведення – це що, на вашу думку?
Щоб завжди була вода.
Щоб вона була завжди. Але до води є ще один необхідний фактор. Щоб в багатоквартирному будинку була вода, треба щоб було куди її злити. Щоб було водовідведення. А якщо не працюватиме напірний колектор, каналізація, то що? Не буде куди відвести стоки. Відповідно, буде припинено водопостачання.
Воду вимикатимуть щодня. Але тільки локально і за потреби
Чи буває таке, що воду вимикають саме з вини житомирян, тому що хтось щось не те викинув в унітаз?
Буває так, що будинок відключають, тому що хтось щось викинув і забилися там в під'їзді чи забилися на вулиці біля будинка і на першому поверсі виливається чи в підвалі каналізація, то у будинок воду відключають і чекають, поки приїдуть почистять. Глобально на всю систему міста одноразове викидання не вплине. Система побудована так, що вона враховує людський фактор, окрім дуже критичного, тому все це впливає на каналізацію у довгостроковій перспективі.
На каналізації у нас працюють щоденно чотири бригади по місту. І щоденно вони мають роботу, ледве-ледве встигають, тому що постійно десь забита каналізація. Ми ж розуміємо, що трубопровід діаметром 100, він не забивається просто тим, що сходив в туалет. В будь-якому випадку хтось щось туди мусив кинути. Або предмети гігієни, або мокрі серветки, або зливають жир, соління виливають тощо, і воно там все пресується і “цементується” і перекриває повністю водопровід.
Скільки разів в цьому році ще будуть вимикати воду?
Ну, зважаючи на те, що мережа стара і древня, її вже більше 50 років, то, напевно, десь кожний день її будуть вимикати.
Кожен день?
Так. На якійсь окремій вулиці чи у окремому будинку можемо вимикати. У нас кожний день є аварія, і кожний день ми десь виїжджаємо і ліквідуємо цю аварію. Але глобально воду у місті ми не плануємо вимикати. Ми вимикаємо воду тільки для усунення аварійних ситуацій.
Тобто, якщо не буде глобальних аварійних ситуацій, то є шанс, що Житомир буде з водою весь час?
Так. Ми ж 10 кілометрів замінили і вже набагато менше виключаємо воду. Ще й замінили більше тисячі засувок за останні п'ять років. Раніше як було? Десь аварія. Умовно, на Крошні, а ми мусили виключати ціле місто, тому що треба, щоб води не було в трубопроводі. А зараз вже засувки по районам, по зонам і ми маємо можливість локально працювати, локально перекривати. Ми просимо містян тільки вчасно оплачувати свої рахунки і бути чемними, не по-варварські користуватися каналізацією, а все решту для того, щоб у вас завжди була вода, зробить Водоканал.
Під час інтерв’ю жодна жабка не постраждала.
Джерело: Суспільне Житомир
