Щомісяця оператори кол-центру КП "Житомирводоканал" приймають близько 22 тисяч вхідних дзвінків від споживачів. Окрім того, вони опрацьовують повідомлення, надіслані на голосову пошту, приймають показники, відправлені за допомогою смс, та відповідають на запити абонентів, залишені в інтернет - приймальні. Особливо важкими для операторів нашого кол-центру є останні дні місяця, коли більшість житомирян передає показники своїх приладів обліку. У ці дні кол-центру доводиться опрацьовувати декілька тисяч дзвінків. Робота нелегка та вимагає щоденної концентрації, витримки та вмінь налагодження комунікації. Про виклики, з якими доводиться стикатися в роботі, та про свій життєвий та трудовий шлях на нашому підприємстві розповіла операторка кол-центру Ольга Кучеренко.
"На водоканалі я працюю вже 20 років. Останні 3 роки - оператором кол-центру"
"На водоканалі я працюю вже 20 років. Останні 3 роки - оператором кол-центру, а починала свій трудовий шлях на посаді контролера, на якій пропрацювала 17 років. Контролер знімає показники у помешканнях споживачів, працює із заборгованістю, вручає абонентам судові повідомленння. Робота контролера — надзвичайно важка: різні виникають ситуації, різні трапляються споживачі — були й такі, які навіть кидались битись. Одного разу нам з колегою навіть довелось звернутись до правоохоронних органів".
"Мій особистий рекорд — 800 прийнятих дзвінків за робочу зміну"
"Найскладніше для мене в роботі контролера кол-центру - те, що доводиться весь час сидіти. Сидяча робота дуже шкодить спині. Особливо важкими для нас видаються останні дні місяця, коли споживачі масово телефонують для передачі показників. У такі дні впродовж 8-годинного робочого дня доводиться щохвилини відповідати на вхідні дзвінки. Мій особистий рекорд — 800 прийнятих дзвінків за робочу зміну. Після таких насичених та важких трудових буднів, вдома доводиться робити масажі та застосовувати спеціальні препарати, аби хоч трохи реанімувати спину. Непросто спілкуватися зі споживачами, які під час своїх звернень використовують нецензурну лексику, переходять на особистості та принужують тебе. Я завжди намагаюсь спочатку заспокоїти таких абонентів, так би мовити, “знизити високий градус розмови”, а вже потім надавати роз’яснення."
"Нове системне забезпечення значно оптимізувало нашу роботу"
"Нове системне забезпечення значно оптимізувало нашу роботу — тепер, коли абоненти нам телефонують, у нас одразу відображається його адреса та особовий рахунок, що значно пришвидшує обслуговування споживачів".
"На роботу я люблю ходити, мені подобається спілкування з людьми, а ще у нас дуже гарний дружній колектив, до якого хочеться йти".
"В 7-му класі під час Андріївських ворожінь я дістала з-під подушки записку з ім'ям та прізвищем свого чоловіка"
"У мене дві доньки — Аня (18 років) та Маргарита (12 років). Старша донечка дуже гарно малює, а молодша — ліпить. Заміж я вийшла за свого однокласника, хоча в школі ми не зустрічались, але завжди були кращими друзями. Стосунки у нас почались після того, як він повернувся з армії та розповів мені, що я йому постійно снилась. Пригадую ворожіння у 7 - му класі: всі дівчата гадали на Андрія, клали під подушку папірці з іменами хлопців, і я дістала записку саме з його ім’ям та прізвищем. На своєму весіллі я навіть білу сукню не одягала, - в мене була зелена пишна сукня".
"У мене ціла водоканалівська династія"
"У мене ціла водоканалівська династія — тут і дід мій працював, і тато, зараз продовжують працювати дядько, тітка, рідна сестра. Свого часу мій дідусь із залишків труб виготовив літній душ у формі ракети, яка й досі стоїть у нас в дворі".
"Мені подобається творча робота — виготовляю різноманітні поробки з паперу, ниток, нещодавно робила великих новорічних гномів та ялинки"
"Я дуже люблю природу — влітку з родиною завжди беремо намети і вирушаємо на риболовлю. А ще мені подобається творча робота — виготовляю різноманітні поробки з паперу, ниток, нещодавно робила великих новорічних гномів та ялинки. Під час навчання в школі була учасником вокального гурту “Суцвіття”, ми багато виступали, брали участь у вокальних конкурсах, до речі, свої перші гроші я заробила там. Писала поезію, маю цілу збірку своїх віршів. Я пробувала себе у всьому: у творчоті, у спорті. Пам’ятаю, як з класом ми ходили у турпохід — пішки дійшли у Вінницю".
"Люблю вирощувати квіти, в мене на клумбі є безліч квітів: від тюльпанів до троянд"
"Живу в приватному секторі, тому маю і клумби, і грядки, люблю там хазяйнувати. Особливо люблю вирощувати квіти, в мене на клумбі є безліч квітів: від тюльпанів до троянд, але найулюбленіші — це лілії".
"Наш песик Рудольф для мене - наче ще одна дитина"
"Маємо домашніх улюбленців — песика, 2 криси та 2 папужки. Найбільше я люблю песика Рудольфа, він для мене — наче ще одна дитина. У нього навіть є своя пустушка, яку він смокче. Рудольф приносить мені домашні тапки, коли я приходжу, а коли йду — він їх ховає. Одного папужку ми принесли з лісу — під час нашої прогулянки він сам підлетів до нас і пішов до рук".
"Люблю Житомир, бо тут затишно і багато простору"
"Я не люблю великі міста, бо там занадто багато шуму та метушні. Люблю Житомир, бо це моє місто, бо тут затишно і багато простору — для мене це важливо".
