Контролювати складну роботу водопровідно-каналізаційного господарства набагато легше і зручніше, використовуючи геоінформаційні системи, що забезпечують збір, зберігання, аналіз та графічне представлення просторових даних, зокрема інженерних мереж та пов`язаної з ними інформації. На нашому підприємстві функціонує відділ геоінформаційних систем та діагностики трубопроводів, працівники якого можуть знайти навіть приховані витоки води. Про призначення геоінформаційної системи, роботу свого відділу та свій трудовий шлях на водоканалі розповів інженер з науково-технічної інформації Олександр Ліпша.

“На водоканалі я працюю вже майже 10 років. Моя перша посада — інженер виробничо-технічного відділу, я працював в мережі водопроводу з приладами для пошуку прихованих витоків та трасопошуковою системою. Окрім того, я був підмінним майстром — у випадку хвороби чи ще якихось непередбачуваних обставин, виконував функціональні обов’язки майстра бригади. Наразі я займаю посаду інженера з науково-технічної інформації. Наш відділ, який було створено у 2014 році, працює із геоінформаційною системою — ми займаємося збором, зберіганням, аналізом інформації про водопровідні та каналізаційні мережі міста. Щоранку надаємо нашим майстрам схему, де вони відмічають виконані роботи, і потім нам цю схему з внесеними змінами повертають. Геоінформаційна система на нашому підприємстві функціонує з 2016 року. Ця система дуже зручна, вона не лише дає нам розуміння того, у якому стані, які мережі, а й дозволяє нам уникати пошкоджень супутніх мереж при виконанні робіт на водопровідних та каналізаційних трубопроводах”.


“Наш відділ виконує пошук прихованих витоків води, за допомогою приладів проводимо трасування мереж, встановлення витратомірів, завдяки чому ми можемо правильно підібрати насосне обладнання для підвищувальних насосних станцій”.

“Як на мене, дуже корисний прилад, з яким працює наш відділ — це трасопошукова система. Із ним ми працюємо щодня, допомагаючи нашим бригадам відтрасовувати електричні кабелі та мережі зв’язку, щоб не пошкодити їх при виконанні робіт. Окрім того, цей прилад показує точну глибину залягання комунікацій."

“Свою роботу я обирав свідомо, тому вона мені дуже подобається. Навчався я в Житомирському агротехнічному коледжі на спеціальності “Водопостачання та водовідведення”. Після цього паралельно працював на водоканалі та навчався в Національному університеті водного господарства та природокористування (м. Рівне) на спеціальності Інженер-будівельник мереж водопостачання та водовідведення”. Навчатись мені подобалось. У мене був такий собі дисонанс: в школі у мене був середній рівень успішності, а коледж я закінчив з червоним дипломом”.

“З водоканалом я знайомий з дитинства — мій тато пропрацював тут 29 років: коли був технологом на водопровідній насосній станції 2-го підйому і чергував добу через дві, він інколи брав мене з собою, тому всі споруди з очистки води я бачив ще до школи. Мені було дуже цікаво в тата на роботі. Можливо, ще тоді підсвідомо я обрав свою професію”.

“Свій вільний час люблю проводити на природі, незалежно від пори року. Любимо подорожувати Україною, нещодавно були у Львові. Мені подобається ходити по гриби. Дружина з цього приводу навіть жартує з мене, бо якщо в будень на роботу, то вона мене будить (будильник я ігнорую), а якщо у вихідний на тихе полювання — то о 5 ранку я прокидаюсь без будильника. Компанія в цій справі для мене не принципова — можу й сам поїхати. Люблю новорічні свята — це завжди яскраві позитивні емоції та очікування чогось нового”.

Вірю в кохання з першого погляду. У нас з дружиною саме так і сталось — ми познайомились у спільній компанії, місяць-два ми поспілкувались, в основному через соціальні мережі, разів 5 ми попили чаю, і мені цього вистачило, щоб зрозуміти, що я із нею хочу створити сім’ю і зробити пропозицію. Відтоді я жодного разу не пожалкував про свій вибір”.