У Яремчі відбувся Міжнародний водний форум, присвячений перспективам ровитку галузі водопровідно-каналізаційного господарства та збереженню водних ресурсів. На форумі були розглянуті питання законодавчих ініціатив, що стосуються водної галузі, внесення змін до ДсанПіН, екологічних аспектів діяльності підприємств, сучасних методів водопідготовки та ін.
Директор КП “Житомирводоканал”, віцепрезидент Асоціації “Укрводоканалекологія” Андрій Нікітін взяв участь у роботі водного форуму і виступив із доповіддю, у якій проаналізував перебіг проєктів модернізації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства України за сприяння інвесторів галузі. Він зауважив, що міжнародні фонди, зокрема такі як Світовий банк, Європейський івестиційний банк, NEFKO, хочуть співпрацювати з Україною, але часто втрачають зацікавленість через низький рівень готовності до реалізації модернізаційних проєктів із великими бюджетами:
“Рухатись вперед і розвиватись, не маючи стратегії, просто неможливо. Щотижня спілкуючись зі Світовим банком, який наразі є найбільшим інвестором нашої галузі, я розумію, що вони хочуть нас бачити дорослими компаніями та організаціями, які мають свою стратегію і рухаються відповідно до неї. Іноземні інвестиції — це можливість будувати із хороших матеріалів, не економити на якості, робити це так, як це роблять в Європі, — використовувати замість чорної сталі нержавіючу, використовувати те обладнання, яке ви хочете, — це велика перевага іноземних інвестицій та проєктів, які реалізовуються наразі в Житомирі та інших містах”.
Найбільшим інвестором галузі водопровідно-каналізаційного господарства є Світовий банк, який виділив 350 млн доларів кредиту для 11 українських міст. У кожному із них є свої складнощі з реалізацією проєктів: так, скажімо, 2 з 11 міст — Краматорськ та Чугуєво — не змогли скористатися отриманою можливістю реанімування водоканалів через те, що місцева влада не проголосувала за підписання необхідних договорів.
Серед найголовніших факторів, які впливають на реалізацію проєктів, — їх складність, зумовлена браком досвіду та кваліфікованих спеціалістів, і вплив влади, яка не сприяє створенню якісного інвестиційного клімату.
Андрій Нікітін розповів про перебіг реалізації проєктів на водоканалі, який він очолює, — Житомир є учасником проєкту “Розвиток міської інфраструктури — 2”, у рамках якого відбувається реконструкція очисних споруд води і каналізації, магістральних трубопроводів міста та каналізаційних мереж. З огляду на те, що підприємство тісно співпрацює з підрядними організаціями зі Словенії та за сприяння іноземних консультантів, словенський уряд виділив майже 3 млн євро грантових коштів на реконструкцію головної каналізаційної насосної станції м. Житомира:
“Наразі ми очікуємо на розблокування платежів, щоб завезти вже виготовлене обладнання в країну. Обладнання на 4 млн євро відомих європейських виробників знаходиться в Словенії. На очисних спорудах каналізації ми інтенсивно будуємо як первинні, так і вторинні відстійники, побудована вже будівля механічної очистки та гравітаційний мулоущільнювач. Разом із цим, інфраструктура, супутня до очистки стоків: це і адміністративна будівля, і благоустрій, і обладнання для лабораторії, і майстерні, — все це закладено в проєкт. Тривають роботи і з реконструкції споруди води разом з насосною станцією 2-го підйому. Ми вже будуємо приймальну камеру, вже розбудовується система фільтрування і резервуари, далі — адміністративна будівля”.
Віце-президент Асоціації “Укрводоканалекологія” зазначив, що для того, аби “оздоровити” галузь водопровідно-каналізаційного господарства має бути економічно обґрунтований тариф на послуги водопостачання та водовідведення та зростання інвестиційної складової у його структурі:
“В європейських країнах інвестиційна програма в структурі тарифу складає 40 — 60 %. Ці кошти дають змогу працювати та оновлювати будь-які об’єкти без залучення додаткових інвестицій. І тоді не буде 70% замортизованих мереж, все буде оновлене. Ми повинні пройти цей шлях. Але для цього в нашій країні повинен бути адекватний інвестиційний клімат: країна повинна розуміти, що міжнародні контракти — це те, що впливає на її імідж і повинно виконуватись. Для того, щоб це було системно — повинна бути стратегія і воля її виконувати”.
За словами Андрія Нікітіна, майбутнє критично важливої галузі залежить від політичної волі і мудрості української влади: успіх може бути лише за умови прийняття стратегії розвитку водопровідно-каналізаційної галузі та слідуванню їй, що дозволить збільшити інвестиції на її розвиток у 10 разів.
