Є люди, які з’являються в колективі, і з перших днів стають його душею. Комерційний директор КП “Житомирводоканал” Продоус Лариса Рафаїлівна — одна із таких. Її оптимізм та чуйність дають наснагу тим колегам, які потребують підтримки, її завзяття запалює тих, хто втомився або вагається у прийнятті рішень. З приходом Лариси Рафаїлівни нашому підприємству вдалося значно оптимізувати взаємодію з абонентами, покращити комунікацію із ними, запровадити та популяризувати нові онлайн сервіси.

На водоканалі я працюю комерційним директором, тому коло моїх обов’язків — надання послуг споживачам — широке: це і організація процесу повірки, заміни лічильників, і оптимізація обслуговування фізичних та юридичних осіб, і робота із боржниками”.

Мені подобається працювати на підприємстві, адже велике значення для комфортного перебування має колектив людей, з якими працюєш: на водоканалі працюють гарні люди, з якими легко. У плані емоційного благополуччя та гармонії — це дуже важливо. Хоча загалом я абсолютно неконфліктна, тому спільну мову можу знайти будь з ким. Упродовж 20 років я працюю з людьми, тому умію залагоджувати конфліктні моменти, знаходити вихід з непростих ситуацій”.


“Я задоволена тим, що наше підприємство розвивається та стає кращим швидкими темпами, задоволена тим, яким зручним в комунікації з нашими споживачами воно стало завдяки новим інноваційним сервісам. За словами фахівців “Автоматизованих систем”, ми крокуємо в ногу з часом: жоден водоканал в Україні, окрім нас, не впровадив таку кількість нових онлайн-послуг за такий короткий проміжок часу: це і особистий кабінет для населення та юридичних осіб, і Telegram та Viber-боти для передачі показників лічильників, і онлайн-сервіси для отримання різних послуг: від тих, що стосуються приладів обліку води до замовлення довідок та аналізів питної води. Лише у грудні ми запустили 2 нові сервіси: оновлену версію особистого кабінету та мобільний додаток “Лічильник”. У новому році працюватимемо над впровадженням електронного документообігу на підприємстві”.

У школі улюбленим предметом була математика. Навчалась я у Житомирській політехніці на спеціальності “Менеджмент організацій”, а першу освіту здобула у сфері торгівлі непродовольчими товарами. Так сталось, що усе моє студентське життя і подальша трудова діяльність сконцентровані довкола Чуднівської вулиці.

З моїм чоловіком ми з першого класу навчались разом. Почали зустрічатися у 9 класі. Коли він йшов служити до армії, ми посварились, але так сталося, що одразу після його повернення наша спільна подруга запросила нас на весілля, на якому ми відновили наші стосунки, а вже через тиждень побралися. Тому свого чоловіка я знаю більше 40 років. Через 2 роки після одруження у нас народилась донька”.


Моя сім’я для мене — це все. На мою думку, сім’я завжди повинна бути на першому місці. Робота може змінюватись, а сім’я — це та підтримка, яка завжди поруч з тобою. Велику радість мені дає спостереження за становленням доньки, її зростанням. Вона у мене дуже активна і творча особистість. Приїхавши після роботи із Києва, може пробігти 10 км або 140 км проїхати на велосипеді. Малює чудові картини. Повертаючись у її дитинство, пригадую, що коли вона була маленька, то не дуже хотіла відвідувати гурток художньої майстерності, а коли підросла, то подякувала мені, що я наполягла, щоб вона продовжила розвивати свої художні здібності, адже зараз процес малювання дарує їй особливу насолоду. Зараз вона не припиняє зростати — самостійно вчить мови: англійську, французьку та італійську”.

Я люблю людей, які мене оточують. У мене є 3 подруги, з якими ми дружимо ще зі школи. Є подруги з технікуму, з якими ми стали кумами. Я щаслива, що маю велику родину. Коли ми збираємося за сімейним столом, то ніби потрапляємо у надзвичайно щасливе дружнє енергетичне коло”.