Директор житомирського водоканалу взяв участь в онлайн-вебінарі “Водокористування в межах чинного законодавства”.
У ході доповіді він поділився досвідом щодо проєктів, які реалізовує КП «Житомирводоканал»: будівництво нових очисних споруд каналізації, реконструкцію очисних споруд води, прокладання трубопроводів, а також звернув увагу на проблему недофінансування водопровідно-каналізаційної галузі України впродовж 30 років.
Реконструкція та будівництво очисних споруд каналізації
Для всіх очисних споруд каналізації в нашій країні типовою є проблема неможливості якісного видалення фосфору та азоту зі стічних вод. Як результат, 33 водоканали знаходяться у топ-100 забруднювачів в Україні. Для вирішення цієї проблеми потрібні неабиякі капіталовкладення. За словами Андрія Нікітіна, для вирішення питання очистки стічних вод для 55 найбільших водоканалів України необхідно 2,2 млрд доларів:
" Лише 5 міст України мають кредит Світового банку і можуть вирішувати проблему неякісної очистки стічних вод, будуючи нові очисні споруди. Для будівництва нових очисних споруд каналізації у Житомирі за основу ми прийняли не український, а німецький стандарт ATV-131-E, який на всіх етапах проєктування та будівництва регламентує, як мають видалятися усі забруднювачі з акцентом на азот та фосфор.
Комплекс на 60 000 м3 плануємо ввести в експлуатацію наприкінці 2021 року. Вартість такого проєкту 13,5 млн доларів."
Очистка питної води
На жаль, у нашому місті якість питної води одна з найгірших в країні. Окрім проблеми з маловоддям, ми маємо ще й величезну кількість забруднюючих речовин, які перетворюються на синьо-зелені водорості, що провокує "цвітіння" нашої річки - єдиного джерела водопостачання м. Житомир.
Директор КП "Житомирводоканал" зазначає, що на адресу підприємства лунає багато нарікань на те, що фітопланктон, взятий з річки і зкоагульований в процесі очищення води до питної якості, повертається назад у річку:
" Коли у 80-х роках будувались існуючі очисні споруди, річка ще була чиста. На сьогодні рівень забрудненості річки набагато вищий. Як результат, ми отримуємо негатив від суспільства та штрафи від екологічної інспекції. Тому було прийнято стратегічне рішення: будувати нову станцію підготовки питної води, технологія якої не передбачає повернення промивних вод назад у річку. В рамках будівництва наших очисних споруд води буде побудована велика станція по утилізації мулу, буде здійснюватись зневоднення мулу з подальшим вивезенням на майданчики складування на очисних спорудах каналізації."
Для всіх очисних споруд каналізації в нашій країні типовою є проблема неможливості якісного видалення фосфору та азоту зі стічних вод. Як результат, 33 водоканали знаходяться у топ-100 забруднювачів в Україні. Для вирішення цієї проблеми потрібні неабиякі капіталовкладення. За словами Андрія Нікітіна, для вирішення питання очистки стічних вод для 55 найбільших водоканалів України необхідно 2,2 млрд доларів:
" Лише 5 міст України мають кредит Світового банку і можуть вирішувати проблему неякісної очистки стічних вод, будуючи нові очисні споруди. Для будівництва нових очисних споруд каналізації у Житомирі за основу ми прийняли не український, а німецький стандарт ATV-131-E, який на всіх етапах проєктування та будівництва регламентує, як мають видалятися усі забруднювачі з акцентом на азот та фосфор.
Комплекс на 60 000 м3 плануємо ввести в експлуатацію наприкінці 2021 року. Вартість такого проєкту 13,5 млн доларів."
Очистка питної води
На жаль, у нашому місті якість питної води одна з найгірших в країні. Окрім проблеми з маловоддям, ми маємо ще й величезну кількість забруднюючих речовин, які перетворюються на синьо-зелені водорості, що провокує "цвітіння" нашої річки - єдиного джерела водопостачання м. Житомир.
Директор КП "Житомирводоканал" зазначає, що на адресу підприємства лунає багато нарікань на те, що фітопланктон, взятий з річки і зкоагульований в процесі очищення води до питної якості, повертається назад у річку:
" Коли у 80-х роках будувались існуючі очисні споруди, річка ще була чиста. На сьогодні рівень забрудненості річки набагато вищий. Як результат, ми отримуємо негатив від суспільства та штрафи від екологічної інспекції. Тому було прийнято стратегічне рішення: будувати нову станцію підготовки питної води, технологія якої не передбачає повернення промивних вод назад у річку. В рамках будівництва наших очисних споруд води буде побудована велика станція по утилізації мулу, буде здійснюватись зневоднення мулу з подальшим вивезенням на майданчики складування на очисних спорудах каналізації."
Лише 2 водоканали в Україні будують очисні споруди води — це Житомир та Кропивницький.
Андрій Нікітін також розповів, що впродовж 30 років водоканали України були фінансово бідні, тому зносили свою інфраструктуру, :
" Відсутність достатньої кількості води в наших джерелах, проблема великої втрати води через пориви на застарілих трубопроводах , населені пункти з відсутністю каналізації , які забруднюють навколишнє середовище неочищеними стічними водами."
Андрій Нікітін також розповів, що впродовж 30 років водоканали України були фінансово бідні, тому зносили свою інфраструктуру, :
" Відсутність достатньої кількості води в наших джерелах, проблема великої втрати води через пориви на застарілих трубопроводах , населені пункти з відсутністю каналізації , які забруднюють навколишнє середовище неочищеними стічними водами."
За рівнем забезпеченості водою, Україна - бідна країна, ми знаходимось між двома африканськими країнами, Чадом та Суданом, і займаємо 124-е місце за кількістю питної води:
" Цьогоріч Житомир дуже постраждав через те, що вода зникла з водосховища — це було навесні. Тоді нас певним чином врятували травневі дощі. Наразі ми переживаємо другий такий період — води в нашому водосховищі лишилось на 40-45 днів і, в разі відсутності затяжних злив та низького температурного рівня, ми можемо постати перед фактом, коли не зможемо брати воду з водосховища і не зможемо забезпечувати місто водою ."
" Цьогоріч Житомир дуже постраждав через те, що вода зникла з водосховища — це було навесні. Тоді нас певним чином врятували травневі дощі. Наразі ми переживаємо другий такий період — води в нашому водосховищі лишилось на 40-45 днів і, в разі відсутності затяжних злив та низького температурного рівня, ми можемо постати перед фактом, коли не зможемо брати воду з водосховища і не зможемо забезпечувати місто водою ."
Енергоефективність
Говорячи про енергоефективність, варто зазначити, що КП "Житомирводоканал" є одним з найбільших споживачів електроенергії в Житомирській області:
"Найбільшим чинником економії електроенергії є заміна водопровідних мереж: зменшуються втрати води, ми менше перекачуємо, як результат — скорочуємо використання електричної енергії і вивільняємо кошти, які вкладаємо в реконструкцію насосних станцій та встановлення високоефективного насосного обладнання. За останні 5 років ми знизили використання електроенергії на 23%. Після реконструкції очисних споруд каналізації та води, ми станемо вдвічі енергоефективнішими, порівняно з 2015 роком."
Говорячи про енергоефективність, варто зазначити, що КП "Житомирводоканал" є одним з найбільших споживачів електроенергії в Житомирській області:
"Найбільшим чинником економії електроенергії є заміна водопровідних мереж: зменшуються втрати води, ми менше перекачуємо, як результат — скорочуємо використання електричної енергії і вивільняємо кошти, які вкладаємо в реконструкцію насосних станцій та встановлення високоефективного насосного обладнання. За останні 5 років ми знизили використання електроенергії на 23%. Після реконструкції очисних споруд каналізації та води, ми станемо вдвічі енергоефективнішими, порівняно з 2015 роком."
