Про стан джерела водопостачання Житомира та водойм країни

“Якщо ми хочемо говорити про покращення річки — це масштабне поглиблення дна, очищення від мулу. Велике державне завдання — збереження наших річок. Ми бачимо, в якому стані зараз Дніпро, в якому стані малі річки. Наша річка не є велика, але вона забезпечує водопостачання такого великого міста, як Житомир, і ми маємо дбати про неї. Течія, рух води у нашому водосховищі настільки кволий, що воно заростає. Ми маємо всі шанси його втратити. Але ми не маємо державної політики зі збереження водних ресурсів”.

“І наша Асоціація, і ті державні установи, які опікуються водними ресурсами, піднімають ці питання... Ми опікуємося сьогоденням, а завтрашнім днем — ні. Ми не маємо жити так, що нашим дітям нічого не залишиться, тому маємо змінитися в цьому плані, маємо дбати про екологію. Так, я бачу деякі гарні законопроекти, які приймаються, я дуже сподіваюся на те, що найближчим часом буде прийнятий ключовий проект для збереження річок — це відмова від фосфатних миючих засобів. І я сподіваюся, що настане день, коли ми почнемо інвестувати в очищення річок”.

“Є такі підприємства, які інтенсивно забруднюють річки, є державні установи, які опікуються цим, інколи я навіть консультую їх з цього приводу. Достатньо важелів у законодавстві, щоб припинити цю діяльність. Якщо хочеться — то можна зробити. Потрібно, щоб хотілося”.

 

Про якість нашої води

“Ми доволі довго п’ємо і відчуваємо несмачну, неякісну воду, яку не можна порівняти з кращими прикладами Європейського Союзу. Вони більше опікуються якістю питної води. Ми будемо вживати таку ж саму воду, як в Європейському Союзі. За контрактом ми маємо ввести в експлуатацію очисні споруди води наприкінці жовтня 2020 року. Поки що ми не змінюємо терміни, але об'єктивно і ми, і Світовий банк розуміємо, що підрядник не встигає. На сьогоднішній день нам потрібно отримати документи, які дадуть дозвіл на початок проведення робіт, насамперед — це оцінка впливу на довкілля. Це проблематична і бюрократична річ в нашій країні, але водоканал тільки що пройшов цей шлях по більш складному об’єкту — каналізаційних очисних спорудах. Ми пройдемо його і по будівництву очисних споруд води. Десь всередині лютого ми отримаємо дозвіл на будівництво. Тільки-но потеплішає у березні — ми одразу розпочнемо будівництво”.

“Вода, яку ми подаємо житомирянам, є питною. Ми можемо вживати її як питну. Вона не є смачна, але це різні речі. Ми вписуємося в нормативи, які регламентує ДержСанПін, але на сьогоднішній день ми не маємо можливості надати якісний запах і смак воді”.

“Після промивання мереж воду можна вживати одразу. Зазвичай ми використовуємо дозу хлору — 0,3 мг/л. Під час хлорування мереж ми підвищили дозу хлору в 2 рази. Це безпечно, але не рекомендується до вживання. Після цього ми промили мережі, випустили цю хлоровану воду назовні. Ми завжди так робимо, щоб промити застійну воду в мережах. Після цього її можна вживати. Ми маємо робити це два рази на рік, щоб чистити мережі”.

“Коли ми п’ємо бутильовану воду, швидше за все, вона пройшла осматичну обробку. Тобто вона майже як Н2О, є деякі компоненти, які все ж таки пройшли мембрану тонкої очистки, але з неї видалені всі корисні речі. В ній зовсім немає мінералів. Коли ми очищуємо воду, ми не видаляємо корисні для організму мінерали, які існують. Коли ми п’ємо воду, яка представляє собою Н2О, то вода має таку властивість, як витягувати з організму солі. Вона має повернути собі першоданий стан. Вона забирає ці солі, що є не дуже добре для організму. Бутильована вода зазвичай проходить повну очистку”.

“На якість води впливає трубний фактор. Відносно на 20%. Щоправда, якщо вода рухається швидко — тоді не впливає. Якщо кволо — тоді більш ніж на 20%. Мутність, кольоровість води викликана надлишковим марганцем, який був у річці і “перекочував” у трубопровід. Наявність застійної води у трубах пояснюю, як вибір: як вибір між, щоб не відключати і не мати воду завтра або відключити, помучитися і все ж таки мати воду завтра і післязавтра. Якщо все ж таки люди це розуміють (а багато людей все-таки розуміють) — це супер! Не роблячи цього, не роблячи профілактику, ми не зможемо зберегти нашу водопровідну систему. Не займаючись цим, ми втратили 28 років планово-попереджувальних робіт і капіталізації водоканалів. Ми не вкладали у водоканали гроші. Ми розгрібаємо зараз те, що не робилося, або робилося проти водоканалу багато років, два десятиріччя з хвостом. Уявіть собі, що ви 28 років тому заїхали в нову квартиру, у вас з’явилася сім’я, 5 дітей, ви почали жити, діти дорослішали, з’явилися домашні тварини. І увесь цей час ви не робили ремонт і навіть абияк робили прибирання. Ви уявляєте собі цю квартиру через 28 років? Ми колись пили, ми мали інше джерело водопостачання, інший Тетерів, ми мали нові очисні споруди. І все це зараз погіршилося, морально застаріло і не відповідає потребам”.

 

Про прилади обліку води

“Жити в цій країні сьогодні без лічильника води — це безглуздя, це зайві витрачені кошти. До цього слід відноситися серйозно. Якщо є загальнобудинковий лічильник, відповідно до 630 правил, ми маємо “розкинути” втрачену воду на тих, у кого немає лічильника. Для нормальних людей — це сигнал до того, щоб бігти встановлювати лічильник. Це не такі великі гроші. Окупність лічильника — два місяці. У Житомирі можна встановити лічильник до 1000 грн.”

“До 15 вересня 2017 року повірка лічильників була зобов’язанням водоканалу, вона була включена в тариф. Після цієї дати Національна комісія вилучила кошти. Згідно з Законом “Про комерційний облік” повірка лічильника має здійснюватися за кошти власника лічильника раз на 4 роки. У Житомирі сервіс повірки лічильників організовано, мабуть, найкраще серед усіх водоканалів. Ви можете приїхати на водоканал, можете навіть приїхати в метрологію (це буде швидше, дешевше), але ще дешевше буде замовити послугу без зняття лічильників: коли компанія приїжджає на місце, повіряє лічильник і каже вам, пройшов він повірку чи ні. Ми рекомендуємо вам звернути увагу на те, що якщо ваш лічильник відслужив вам більше 10 років — то не варто витрачати кошти на повірку. Очевидно, він її не пройде і слід попіклуватися про те, щоб забезпечити себе новим лічильником”

 

Про нові договори, які абоненти можуть укласти з водоканалом до 1.05.2020 р.

“До 1.05.2020 р. мають бути заключені усі нові договори згідно із Законом України “Про житлово-комунальні послуги” або ці договори будуть заключені автоматично. У водоканалу забирають певну частину його монопольних прав, особливо це стосується того, що відбувається в будинку”.

“В усіх модернізованих країнах, які проходили і період Радянського Союзу (я кажу за балтійські країни), доволі жорстка комунальна політика. Ми не маємо політизувати питання комунального господарства. Як би ми гарно не відносилися до наших пенсіонерів, жорстка політика має розповсюджуватися і на них. Якщо ми будемо жалітися, жаліти, то, повірте, не буде у нас джерела водопостачання. А це - майбутнє”.

“Я можу відповісти Вам не як директор водоканалу, а як співкеруючий ОСББ. На лютий місяць ми призначили загальні збори — це той момент, де ви можете обрати разом із усіма мешканцями будинку тип договору. Ми зберемося, проголосуємо. Якщо не зберемося у повному складі — буде письмове голосування. Оберемо один із типів договорів і після цього заключимо з водоканалом або багато договорів, або один. Особисто я пропагуватиму колективний договір. Можливо, це не так вигідно нашому ОСББ зараз, але на майбутнє це більш правильний вибір. Я розумію, що у майбутньому не буде водоканалу всередині будинку. Це оператор зовнішніх мереж. І ми маємо бути готові до цього вже зараз. Розумію, що все-таки більшість не збереться навіть на загальні збори і ні за що не проголосує, і всі автоматично заключать договір №2”.

 

Про труднощі впровадження інвестиційних проектів в Україні та реалізацію проекту реконструкції житомирського водоканалу

“Стаття “Як культура вбиває інфраструктуру” — це стаття людини, яка впроваджує великий інвестиційний проект, яка має можливість спілкуватися, як з іноземними інвесторами, так і з підрядниками, іноземними операторами зовнішніх мереж, водоканалами, з одного боку; з іншого боку, — це людина, яка спілкується з українськими органами, які адмініструють якийсь ресурс, видають дозволи, це людина, яка спілкується з українськими підрядниками, і це людина, яка стикається з українськими реаліями сприйняття того чи іншого процесу, викривленими до неможливості, до абсурду. Йдеться про наслідки, які отримала наша країна в той період, коли почали виїжджати кадри, які хотіли щось робити, які щось розуміють, щось мислять і мають приймати рішення. Це проблема державного рівня, яка сильно відображається на наших проектах”.

“У мене 100% впевненості у тому, що ми закінчимо ці проекти на високякісному рівні. Те, що вони гальмуються всім, чим можуть гальмуватися у цій країні, я це відчуваю дуже сильно”.

“Наш проект називається проект “Розвитку міської інфраструктури — 2”. У нашому проекті 9 водоканалів, які інтенсивно працюють за кошти Світового банку. Київ, Харків — це з великих міст, а також є схожі на Житомир міста, такі, як Вінниця, Кропивницький, Тернопіль. Житомир отримав фінансування після того, як, на жаль, Донецьк випав із проекту”.

“Нас насамперед цікавить якість. Через 10 років про той час, який був витрачений на будівництво, уже ніхто не згадає, а ось якщо криво буде щось побудовано — згадають 100%. Ми попереду. Будьте в цьому впевнені. Ми прийняли доволі багато правильних рішень на початку цього проекту. Завдяки цьому ми будуємо якісно. З іншого боку, не всі підрядники будують якісно, тому вони перероблюють те, що зробили криво. Головна причина (від ред. - ситуації, яка так складається) — відтік кадрів, друга причина — досвід: Україна не будувала об’єкти такої складності 30 років, ми їдемо на тому старому “Жигулі”, який ми купили собі ще за радянських часів. І водимо його, як водили раніше”.

“Я віддав керування проектом австрійській компанії, і ця австрійська компанія заставляє наших підрядників робити так, як це робиться в Європі. Якість поділяється на функціонал та естетичність, і у Європі ці 2 чинники прирівняні один до одного. В Україні, на жаль, такий менталітет: аби працювало. Але насправді воно має виглядати якісно і працювати якісно. До цього ми, як виявилося, не готові. А ще є критерій часу: коли вони мають вписуватися у графік робіт — і тут узагалі все руйнується. “Авось проскочить” — я не розумію, як цей критерій міг залишитися у наших підрядників до цих пір. Ми їх намагаємося муштрувати.

 

Про монетизацію пільг

“Пільги не знімаються, пільги монетизовані, так само, як були монетизовані і субсидії. Ви маєте отримати їх на картку. З цього приводу є роз’яснення Житомирської міської ради. Якщо я не помиляюся, в грудні за 2 місяці мають бути отримані пільги, але вже безпосередньо на карточку. Цим займається соцзахист”.