Цьогоріч Житомир унаслідок незадовільного екологічного стану водосховищ Відсічного та Денишівського, а також високих температурних показників, стикнулось із проблемою безпрецендентного підвищення рівня марганцю у наших джерелах водопостачання (цей показник у межах водозабору становив 3.109 мг/л, тоді як влітку 2020 року він був на рівні 0,387мг/л). З метою з’ясування природи походження високого вмісту марганцю у водосховищі Відсічне, КП “Житомирводоканал” розпочало співпрацю з Інститутом гідробіології НАН України, фахівці якого провели гідрохімічні дослідження річкової води, донних відкладів водосховища та питної води. Цьогоріч Житомир унаслідок незадовільного екологічного стану водосховищ Відсічного та Денишівського, а також високих температурних показників, стикнулось із проблемою безпрецендентного підвищення рівня марганцю у наших джерелах водопостачання (цей показник у межах водозабору становив 3.109 мг/л, тоді як влітку 2020 року він був на рівні 0,387мг/л).
З метою з’ясування природи походження високого вмісту марганцю у водосховищі Відсічне, КП “Житомирводоканал” розпочало співпрацю з Інститутом гідробіології НАН України, фахівці якого провели гідрохімічні дослідження річкової води, донних відкладів водосховища та питної води. Під час досліджень було з’ясовано, що у р. Тетерів у межах водозабору у придонному шарі води різко знижено вміст розчиненого кисню, що призвів до зростання у воді вмісту марганцю та заліза. Причиною такого стану речей є евтрофування водойми, унаслідок чого у ній зростає вміст біогенних речовин (сполук азоту і фосфору), розчинених органічних речовин, з’являється дефіцит розчиненого кисню, спостерігається “цвітіння” води.
У природних умовах процес старіння водойм триває значно довше, ніж у водних об’єктах, які зазнають антропогенного впливу, через який цей процес істотно пришвидшується. Такі водойми без застосування належних водоохоронних заходів стають непридатними для питного водопостачання. Фахівці Інституту гідробіології НАН України надали рекомендації для покращення якості води в межах водозабору, зокрема про необхідність очищення водойми від мулистих донних відкладень, які містять високі концентрації марганцю. Відповідні заходи можна буде провести після отримання результатів екологічної експертизи стосовно обґрунтування місць на акваторії Відсічного, де є змога вилучити донні відкладення.
Проблема незадовільного стану водосховища поглиблюється унаслідок незаконного видобутку піску, який призводить до збільшення мулистих донних відкладень. Наразі наше підприємство продовжує рухатися у напрямку вирішення проблеми замуленості дна річки Тетерів та водосховищ і зумовленим нею погіршенням якості води.
Проте задля порятунку Відсічного нам потрібна співпраця абсолютно усіх зацікавлених сторін та підтримка інституцій, які мають відповідні компетенції. Зі схожою проблемою кілька років тому стикнулася Вінниця. У місті було прийнято рішення за кошти обласного бюджету та міської ради придбати 3 земснаряди для розчищення водосховищ. Очищення русла річки Південний Буг стало одним із пріоритетів міста Вінниці, який було визначено на 2020 рік. За минулий рік спецтехніка викачала майже 90 тис. кубометрів намулу. Весь проєкт з очищення водойми, яка є джерелом водопостачання для наших сусідів, розрахований на 6 років.
З метою з’ясування природи походження високого вмісту марганцю у водосховищі Відсічне, КП “Житомирводоканал” розпочало співпрацю з Інститутом гідробіології НАН України, фахівці якого провели гідрохімічні дослідження річкової води, донних відкладів водосховища та питної води. Під час досліджень було з’ясовано, що у р. Тетерів у межах водозабору у придонному шарі води різко знижено вміст розчиненого кисню, що призвів до зростання у воді вмісту марганцю та заліза. Причиною такого стану речей є евтрофування водойми, унаслідок чого у ній зростає вміст біогенних речовин (сполук азоту і фосфору), розчинених органічних речовин, з’являється дефіцит розчиненого кисню, спостерігається “цвітіння” води.
У природних умовах процес старіння водойм триває значно довше, ніж у водних об’єктах, які зазнають антропогенного впливу, через який цей процес істотно пришвидшується. Такі водойми без застосування належних водоохоронних заходів стають непридатними для питного водопостачання. Фахівці Інституту гідробіології НАН України надали рекомендації для покращення якості води в межах водозабору, зокрема про необхідність очищення водойми від мулистих донних відкладень, які містять високі концентрації марганцю. Відповідні заходи можна буде провести після отримання результатів екологічної експертизи стосовно обґрунтування місць на акваторії Відсічного, де є змога вилучити донні відкладення.
Проблема незадовільного стану водосховища поглиблюється унаслідок незаконного видобутку піску, який призводить до збільшення мулистих донних відкладень. Наразі наше підприємство продовжує рухатися у напрямку вирішення проблеми замуленості дна річки Тетерів та водосховищ і зумовленим нею погіршенням якості води.
Проте задля порятунку Відсічного нам потрібна співпраця абсолютно усіх зацікавлених сторін та підтримка інституцій, які мають відповідні компетенції. Зі схожою проблемою кілька років тому стикнулася Вінниця. У місті було прийнято рішення за кошти обласного бюджету та міської ради придбати 3 земснаряди для розчищення водосховищ. Очищення русла річки Південний Буг стало одним із пріоритетів міста Вінниці, який було визначено на 2020 рік. За минулий рік спецтехніка викачала майже 90 тис. кубометрів намулу. Весь проєкт з очищення водойми, яка є джерелом водопостачання для наших сусідів, розрахований на 6 років.
